Колектив закладу в своїй роботі щодо організації і проведення освітньої діяльності керувався Базовим компонентом дошкільної освіти (Стандартом дошкільної освіти наказ МОН від 12.01.2021 № 33.), Методичними рекомендаціями до оновленого Базового компонента дошкільної освіти (лист МОН від 16.03.2021 №1/9 - 148), Освітньою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», інструктивно-методичними рекомендаціями МОН, Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності ( наказ МОН від 20.04.2015 №446), методичними рекомендаціями з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗДО (наказ Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71), щодо організації медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в ЗДО – (лист МОН від 12.12.2019 №1/9 - 765), Щодо організації роботи ЗДО в умовах воєнного стану, Статуту закладу та інших нормативно- правових документів в сфері освіти та була спрямована таким чином на формування професійного вдосконалення компетентності вихователя, збагачення інтересу на саморозвиток, самоосвіту, задоволення духовних і професійних потреб педагогів, надаючи їм можливості розкрити свій творчий потенціал.
Педагоги ЗДО протягом навчального року забезпечували засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог Базового компоненту дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти України.
Обовязковий мінімум передбачав:
При здійсненні освітнього процесу педагогічні працівники закладу дотримувалися вимог Положення про академічну доброчесність, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у ЗДО № 6 «Сонечко». Всі ці документи не тільки прискорили зміни в організації освітнього процесу, а й осучаснили особу педагога і керівника ЗДО, дозволили покращити якість освіти.
Освітній процес в закладі дошкільної освіти №6 «Сонечко» Ужгородської міської ради здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та програми розвитку дитини дошкільного віку дітей «Українське дошкілля». В освітньому процесі нашого закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей: cпеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально- технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.
Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.). Тривалість (згідно наказу МОН від 13 травня 2015 р. за № 520/26965 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності») спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей молодшого дошкільного віку – від 15 до 25 хвилин, старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (в залежності від типу заняття).
Під час складання розкладу занять враховуємо їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачаємо раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них.
Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).
З огляду на те, що провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність, гра широко використовується у освітньому процесі нашого закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольовим, будівельно-конструктивним, іграм-драматизаціям та інсценівкам, іграм з елементами праці та художньотворчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичним, інтелектуальним, рухливим, хороводним тощо). Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.
Переорієнтація освітнього процесу на розвиток дитячої особистості надає особливої ваги таким формам організації життєдіяльності дошкільника як його самостійна діяльність та індивідуальна робота з ним. Самостійна діяльність дітей організується в усіх вікових групах щодня в першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Зміст та рівень самостійної діяльності дітей залежать від їхнього досвіду, запасу знань, умінь і навичок, рівня розвитку творчої уяви, самостійності, ініціативи, організаторських здібностей, а також від наявної матеріальної бази та якості педагогічного керівництва.
Організоване проведення цієї форми роботи забезпечується як безпосереднім, так і опосередкованим керівництвом з боку вихователя.
Індивідуальна робота з дітьми як самостійна організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в приміщеннях і на свіжому повітрі. Вона організується з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, тими, що часто пропускають через хворобу, інші причини та гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи).
Освітній процес у дошкільному закладі організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного “Я” дитини.
Актуальними у освітньому процесі дошкільного закладу залишаються такі традиційні напрямки, які сприяють здійсненню системного підходу до формування цілісної дитячої особистості: фізичне, розумове, естетичне, моральне, трудове виховання. Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Його успіх залежить від правильної організації режиму дня, рухового, санітарно-гігієнічного режимів, всіх форм роботи з дітьми та інших чинників.
Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: молодший дошкільний вік – до 3-4 годин; старший дошкільний вік – до 4–5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.
З метою перевірки засвоєння програмового матеріалу дітьми в закладі проведено моніторинг рівня сформованості знань, умінь та навичок дітей дошкільного віку. Основним документом, який регламентує проведення моніторингу в дошкільній галузі, є наказ Міністерства освіти і науки України від 11.04.2008 р. № 309 «Про проведення моніторингу стану дошкільної освіти».
Нормативно – правові документи:
Моніторингове дослідження розвитку дітей було проведено у всіх вікових групах закладу дошкільної освіти на виконання Базового компоненту дошкільної освіти. Педагогічне вивчення розвитку дітей здійснювалося згідно термінів складеного плану. Результати моніторингового обстеження кожної дитини було внесено у зведені картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.
Педагоги були забезпечені інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (таблицями, картками) та матеріалами проведення педагогічної діагностики.
Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками (критеріями, моделями) всіх семи освітніх напрямів: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природньому довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».
Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:
Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості).
Узагальнені результати моніторингу подано в діаграмах.
Молодша група «Метелики»
Обстеження компетентності дітей за освітнім напрямом «Особистість дитини» показало, що діти молодшої групи володіють навичками самообслуговування, культурно-гігієнічними навичками, володіють правилами культури харчування відповідно віку, мають уявлення про свій організм, частини тіла, володіють елементарними навичками особистої гігієни, прагнуть виконувати правильно і красиво фізичні вправи, дотримуються основних правил під час рухливих ігор, узгоджують свої рухи з рухами інших дітей, розрізняють стать людей за зовнішністю, а також знають основи здоров’я і нездоров`я і мають достатній рівень показника компетентності завдань фізичного розвитку як на початок навчального року, так і на його закінчення.
Пізнавальний розвиток. Більшість дітей мають достатній рівень розвитку. Діти розрізняють колір, форму, величину предметів, визначають їх просторові відношення, оперують поняттями «багато», «мало», «один», користуються предметами замінниками в ігровій діяльності та проявляють пізнавальну активність.
Показники художньо-естетичного розвитку дітей навіть на початку року на достатньому рівні; діти уміють користуватися матеріалами та інструментами для художньо - трудових дій, бережно ставляться до своїх виробів.
Мовленевий розвиток. Не усі діти активно володіють мовленням, вони можуть уважно слухати, проте часто перебивають співрозмовника, намагаються правильно будувати свої висловлювання, вчаться формувати запитання, із задоволенням розповідають вивчені напам’ять вірші і скоромовки.
Соціально-моральний розвиток. Більшість дітей мають достатній рівень розвитку. Деяким дітям притаманна емоційна збудливість, нестриманість і недостатня стійкість емоцій. Запропоновано провести консультації для батьків таких дітей.
З недостатнім рівнем розвитку залишаються ті діти, що мало відвідували дошкільний заклад у молодшій групі.
Динаміку зростання результативності освітнього процесу можна прослідкувати у діаграмі:

Старша інклюзивна група «Гномики»
Аналізуючи напрямок «Мовленнєвий розвиток» слід відмітити, що у старших вихованців сформована граматична правильність мовлення, діти намагаються вживати граматично правильно слова у роді, числі й відмінку, вживаючи різні частини мови. Проблемою залишається звукова культура мовлення, правильна вимова звуків рідної мови.
Переважна більшість дітей мають середній рівень у напрямку «Художньо-естетичний розвиток», вони володіють технічними прийомами роботи з різними матеріалами, елементарною художньою майстерністю, сприймають і усвідомлюють мистецтво як результат творчої діяльності людини, виявляє емоції та почуття від побачених чи почутих мистецьких творів.
Досить хороші досягнення дітей у напрямку «Пізнавальний розвиток – це знання дітьми назви країни, міста, державну символіку, це хороший показник патріотичного виховання». Також діти мають достатній рівень знань про професії дорослих. В старшій групі буде збільшений перелік екскурсій та зустрічі із людьми різних професій, що забезпечить розширення знань дітей.
Діти мають достатній рівень засвоєння елементарних математичних знань, розрізняють процеси лічби, добре орієнтуються в цифрах, у просторі та у часі.
Обстеження за напрямком «Дитина у соціумі» показало досить гарні показники рівня знань дітей. Також високі показники має «Фізичний розвиток», відмічається 90% успіху у дітей.
У дітей сформована готовність до прийняття нової соціальної ролі - школяра. Це виражається у серйозному ставленні до школи взагалі і до навчальної діяльності та вчителя, зокрема. Діти-випускники мають добрі потенційні можливості в галузі розвитку пізнавальних процесів, сформовані навички навчальної діяльності. Більшість вихованців мають достатній рівень саморегуляції і самостійності, уміють слухати і виконувати вказівки дорослого, контролювати себе, оцінювати свої відповіді й відповіді однолітків.
З початковим рівнем розвитку залишаються ті діти, що мало відвідували дошкільний заклад у групі.
Динаміку зростання результативності освітнього процесу можна прослідкувати у діаграмі

Різновікова група «Краплинка»
Аналіз отриманих результатів дозволяє виявити особливості проходження програми групою в цілому і окремими дітьми, намітити необхідні способи надання допомоги окремим дітям по кожному розділу програми.
Фізичний розвиток
Показники компетентності фізичного розвитку на достатньому і високому рівні, є деякі діти, які в самообслуговуванні та інших показниках мають низький рівень.
Пізнавальний розвиток
Обстеження пізнавального розвитку у групі «Краплинка» показало достатній рівень розвитку дітей, є діти з високим рівнем розвитку. Всі діти можуть лічити у межах 5-10, знають і називають геометричні фігури, розрізняють погодні зміни, знають назву країни, державні символи.
Художньо – естетичний розвиток
Діти полюбляють малювати, ліпити, використовують різні художні матеріали. Навчилися і удосконалили прийом вирізання та наклеювання.
Молодший і середній вік – має достатній і деякі діти низький рівень, це ті діти які мало відвідують садочок і трішки невпевнені в собі. Деяким дітям важко відтворити власні враження в образотворчій діяльності та висловлювати думку щодо прослуханих творів.
Мовленнєвий розвиток
У середньому та старшому дошкільному віці розширюється уявлення дитини про діяльність людей, довкілля. З’являються нові теми для спілкування з товаришами і дорослими, виникає потреба домовитися про гру, узгодити трудові дії. На основі цього розвивається діалогічне й монологічне мовлення. Діти молодшого і середнього віку мають як високий так і достатній рівень розвитку. Низький рівень мають діти з проблемним мовленням. Деяким діткам важко складати розповіді за зразком вихователя, експериментувати зі словом, звуком.
Старший вік. Діти старшого дошкільного віку навчилися робити звуковий аналіз 4- 6 звукових слів, розрізняють голосні, тверді м’які приголосні звуки, виділяють перший і останній звук в слові, ділять слова на склади, визначають наголошений склад, складають речення, але є діти, які потребують допомоги при роботі із звуком, словом, реченням .
Важливе місце педагогами виділяється підготовці руки дитини до письма різними способами, що сприяє як інтелектуальній так і фізичній готовності дітей до школи.
Соціально – моральний розвиток
Як у старшому так і в середньому дошкільному віці ми спостерігаємо достатній та високий рівень розвитку дітей. Діти володіють навичками самообслуговування, виконують трудові доручення, знать правила поведінки, активно допомагають діям молодшого віку. Діти ведуть активний спосіб життя, знають правила культури поведінки, але за спостереженнями, в повсякденному житті переважна більшість дітей їх не дотримується. Тому педагогам слід більше уваги звертати на власний позитивний зразок та проводити відповідну роботу з батьками.
Динаміку зростання результативності освітнього процесу можна прослідкувати у діаграмі:

Середня група «Сонечко»
Вихователь Грабар К.В.
Особливого успіху діти дошкільного віку досягають в фізичному розвитку. В результаті дослідження було виявлено, що вже на початок року майже всідошкільнята дитячого садка мають високий та достатній рівень фізичної активності, добре володіють основними рухами та мають високий інтерес до занять фізичною культурою, знають та намагаються дотримуватись правил безпечної поведінки.
Пізнавальний розвиток
Діти орієнтуються в основних станах погоди і установлюють простізалежності і взаємозв’язки між станом погоди, станом рослин та поведінкою тварин, розрізняють за кольором, формою і величиною різні рослини і тварини, порівнюють форму об’єктів природи з геометричними фігурами, порівнюють між собою рослини і тварини, виділяють схоже та відмінне, класифікують об’єкти довкілля за певною ознакою
Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу.
Значна увага приділяється формуванню мовленнєвої компетентності дошкільників. Організовуючи різні форми роботи, вихователі створюють умови для активного спілкування дітей, обміну думками, судженнями. Діти намагаються будувати речення, дотримуючись певного порядку слів, послідовно і логічно відповідати на запитання.
Поряд з цим слід констатувати, що діти зазнають труднощів при вживанні синонімів, слів-порівнянь. Залишаються проблеми вживанням складних речень при складанні описових розповідей та з власного досвіду.
Заняття інтегруються з іншими видами навчальної діяльності, вихователі приділяють велике значення індивідуально диференційованому підходу. Вони розробляють ігри, картки, схеми з урахуванням простоти та складності.
Художньо-естетична лінія спрямована на розвиток здатності передавати свої життєві враження засобами образотворчого, музичного, літературного, театрального мистецтв. Всі діти використовують засоби художньої виразності різних видів мистецтва, користуються різними художніми матеріалами та інструментами.
Соціально-моральний розвиток. Більшість дітей мають достатній рівень розвитку. Труднощі мають лише ті діти, яким притаманна емоційна збудливість, нестриманість і недостатня стійкість емоцій. Особливе місце в організації дитячої праці вихователі старших груп відводять груповим, індивідуальним та колективним формам роботи. У дітей сформовані результативні та продуктивні дії й на цій основі елементарні трудові дії з самообслуговування, з великим бажання чергують, беруть участь в роботі на майданчиках.
Дошкільнята залюбки виконують колективну роботу з прибирання приміщень, праці в куточку книги, вміють працювати у групах. Під час обстеження виявлено, що діти дошкільного віку проявляють інтерес до навчання, майже всі легко йдуть на контакт, комунікабельні, легко вступають у відносини з однолітками та дорослими людьми і вільно почувають себе у цьому товаристві.
Динаміку зростання результативності освітнього процесу можна прослідкувати у діаграмі:

Дані моніторингу дають змогу відмітити позитивну динаміку з рівня компетентності дітей закладу дошкільної освіти №6 «Сонечко» за 2024-2025 навчальний рік:

Аналіз показав, що найвищий відсоток успішності розвитку дітей дошкільного віку зафіксовано у 5 дітей - 7 %, достатній рівень – у 31 дітей - 43%, середній рівень – у 25 дітей - 36 % і початкового рівня – 10 дітей, 14%. Ці дошкільники потребують додаткової уваги педагогів з розвитку пізнавальних процесів, художньо-естетичного, логіко-математичного, фізичного та мовленнєвого розвитку. Діти старшого дошкільного віку повністю готові до навчання в школі. Такий результат свідчить про результативну роботу педагогів Бейреш А.Л., Білак І.А., Артемюк В.В., які використовували у своїй роботі ефективні методи та прийоми, які дали можливість дітям активно мислити, висловлювати свою думку, займатися пошуковою діяльністю, проявляти творчість, тобто оволодівати технологією життєтворчості.
Моніторинг якості дошкільної освіти в цілому засвідчив наступне: педагогічний колектив планомірно здійснює переорієнтацію всього освітньо - виховного процесу з навчального на розвивальний, педагоги сумлінно ставляться до організації освітньої діяльності з дошкільниками, користуються сучасними науковими розробками, авторськими методиками, розробками занять, свят та розваг, матеріалами з досвіду роботи кращих педагогів, періодичними педагогічними виданнями, створюють сприятливі умови для розвитку особистості кожної дитини, для її самореалізації, для розвитку пізнавальних інтересів дітей. Проте актуальним залишається формування у дошкільників навичок спілкування та толерантної взаємодії з однолітками і дорослими; проблема соціального виховання, активізація в роботі з дітьми інформаційно-комунікативних технологій як ефективного засобу формування розвитку мовлення, пам’яті та словесного мислення, використання інтерактивних форм роботи з дітьми для розвитку вміння розмірковувати, встановлювати причинно - наслідкові зв'зки, обґрунтовувати та логічно доводити свою думку.
Аналіз якості освітнього процесу, рівня сформованості компетентностей дітей дошкільного віку за програмою «Українське дошкілля», виконання Базового компонента дошкільної освіти за підсумками навчального року дає підстави вважати, що діти засвоїли програму, робота була вагомою та результативною, як результат – якісна підготовка дітей до навчання в школі.
З метою покращення стану роботи усім педагогам рекомендується:
Вихователь-методист Людмила ЖЕКА
Організація освітнього процесу в ЗДО №6 «Сонечко» у 2025/2026 навчальному році буде здійснюватися відповідно до власної концепції за пріоритетними напрямами:
та буде спрямована на реалізацію таких завдань:
Реалізуючи державну політику в галузі дошкільної освіти з урахуванням виявлених проблем та потреб закладу пріоритетними в методичній роботі з педагогами та в освітній діяльності дошкільного навчального закладу у 2025-2026 навчальному році визначити такі завдання: